Безоплатна правова допомога

18/08/2020

Рівні можливості жінок і чоловіків – це рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків.

Відповідно до статті 24 Конституції України рівність прав жінкиі чоловіка забезпечується наданням жінкам рівних зчоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; а також спеціальними заходами щодоохорони праці і здоров’я жінок – встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною іморальною підтримкою материнства і дитинства, зокрема, наданням оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Відповідно до статті 17 Закону України „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіківˮ, громадяни незалежно від статі, мають рівні права та можливості упрацевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищеннікваліфікації та перепідготовці. Ця ж стаття встановлюєвідповідні зобов’язання для роботодавця.

Розглянемо типові ситуації дискримінації за ознакою статі , що зустрічаються у трудових відносинах

Для того, щоб врегулювати потенційно конфліктні ситуації, спричинені дискримінацією і забезпечити фактичну рівність на підприємстві як чоловікам, так і жінкам, потрібно розуміти умови та обставини, за яких виникає дискримінація, коло осіб, на яких вона поширюється, та форми її прояву.

Дискримінацією за ознакою статі в умовах підприємства чи організації вважається застосування до одних працівників умов, які не застосовують до інших. Наприклад, коли приймаючи на роботу чи плануючи службове підвищення, роботодавець запитує заявницю, чи вона одружена, але не ставить таких запитань чоловікам.

Основними сферами, в яких фіксують дискримінацію за ознакою статі у соціально-трудових відносинах, є: 1) нерівний доступ до професійного навчання, 2) нерівний доступ до оплачуваної праці та різних професій (занять); 3) необґрунтована чи безпідставна нерівність в оплаті праці, 4) неоднакові умови праці та організації робочого часу.

Дискримінація за ознакою статі у трудових відносинах проявляється в таких явищах, як:

  • розподіл на „жіночіˮ і „чоловічіˮ професії та види робіт;
  • фактичне недопущення жінок чи чоловіків, на підставах їхньої статі до отримання професійної підготовки чи навчання за тією чи іншою професією;
  • розрив у заробітній платі жінок та чоловіків, зокрема, у межах однієї галузі чи професії, що в середньому сягає 22-36 відсотків;
  • неформальна зайнятість, при якій вагітні і матері з дітьми до трьох років не можуть отримувати законодавчо гарантовані соціальні виплати і пільги, пов’язані із їхньою репродуктивною роботою;
  • різне ставлення до працівників та працівниць, сприйняття та ставлення до жінок як до другорядних працівників;
  • дискримінація, пов’язана з вагітністю та зобов’язаннями з догляду за дитиною, або хворим членом сім’ї;
  • відмови на запити працівників щодо суміщення робочого графіку з сімейними обов’язками.

Дискримінація на підприємствах та в організаціях проявляється у:

  • зазначенні в оголошеннях (рекламі) про вакансії віку та статі кандидата (хоч це заборонено законом);
  • вимогах роботодавця до працівника мати або не мати певний подружній статус, сімейне становище, сімейні обов’язки, дітей;
  • погіршенні становища чи обмеженні можливостей працівника, який належить до певної вікової, етнічної, мовної, ґендерної чи іншої групи, а особливо коли він поєднує кілька цих ознак;
  • залежності становища працівника на підприємстві чи в колективі, його кар’єри тощо від зовнішності та/чи сексуальної поведінки, інших ознак; явищах переслідування і тиску;
  • обмеженому доступі працівника до професійної діяльності чи професійної підготовки через стать;
  • узалежненої від статі нерівної оплати за рівноцінну роботу.

Україна зобов’язалась до виконання ключових міжнародних зобов’язань щодо забезпечення ґендерної рівності. Гендерна Рівність закріплена у Конституції України. Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року спрямована на укріплення інституційних механізмів забезпечення ґендерної рівності з комплексним підходом до подолання інституційних обмежень у сфері ґендерної рівності. Законодавча база України щодо ґендерної рівності включає також Стратегію та План Дій у сфері прав людини, прийняті у 2015 році, метою яких є гарантування рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків в усіх сферах життя. Окрім цього, у 2017 році, Україна внесла правки у законодавство щодо попередження домашнього насильства,криміналізувавши цей злочин, що відповідає положенням Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція), яка досі не була ратифікована.

Якщо Ви, або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, просимо звертатися за безоплатною правовою допомогою до відділу «Сахновщинське бюро правової допомоги».

Адреса:смтСахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68 (2-й поверх).

Графік роботи: понеділок- п'ятниця з 8.00 год. до 17.00 год.

Телефон: (05762) 3-11-04,  0508457665

Електронна пошта:sakhnovshchynske@ukr.net

Всеукраїнська гаряча телефонна лінія – 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів в межах України).

Ми допоможемо захистити Ваші права!

 

Людмила Клімова, начальниквідділу «Сахновщинське бюро правової допомоги»

21/07/2020

Звільнення громадян, які придбавають житло вперше від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

 

Об’єктом оподаткування для платників збору є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Відповідно до пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуєтьсяпідприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об’єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов’язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житлоі перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 7 та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», з операцій купівлі-продажу нерухомого майна збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується громадянами, які придбавають житло вперше.

Якщо ж особою було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, хоча згідно з законодавством він звільнений від сплати збору, такі кошти вважаються помилково перерахованими, та підлягають поверненню.

Процедура повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування була роз'яснена Вищим адміністративним судом України у Постанові від 08 лютого 2017 року при розгляді справи К/800/40236/14.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, визначена Наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (далі - Порядок №787).

Пунктами 3, 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюєтьсяорганами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів подається до відповідного органу Державної казначейської служби України. Подання подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2 «Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів», механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження, зокрема, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Таким чином, стягуючи кошти з Державного бюджету України в особі відповідного управління Державної казначейської служби України, необхідно врахувати, що повернення збору здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Якщо Ви, або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, просимо звертатися за безоплатною правовою допомогою до відділу «Сахновщинське бюро правової допомоги».

Адреса:смтСахновщина, вул. Тарасів Шлях, 68 (2-й поверх).

Графік роботи: понеділок- п'ятниця з 8.00 год. до 17.00 год.

Телефон: (05762) 3-11-04,  0508457665

Електронна пошта:sakhnovshchynske@ukr.net

Всеукраїнська гаряча телефонна лінія – 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів в межах України).

Ми допоможемо захистити Ваші права!

 

Людмила Клімова, начальниквідділу «Сахновщинське бюро правової допомоги»

Відділ «Сахновщинське БПД» Первомайського місцевого центру з надання БВПД інформує населення щодо надання допомоги одиноким матерям у 2020 році. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», право на допомогу на дітей мають:

- одинокі матері (які не перебувають у шлюбі),

одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини;

- мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

Водночас, якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

За призначенням допомоги необхідно звертатись до органів праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації отримувача допомоги. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Допомога призначається на кожну дитину окремо. Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу соціального захисту населення. Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї, може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги заяви до закінчення строку її призначення.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється у разі: 

- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

- відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

- позбавлення волі отримувача допомоги за рішенням суду;

- скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;

- працевлаштування дитини або реєстрації нею шлюбу до досягнення 18-річного віку;

- надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини;

- смерті дитини чи смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I — IV рівня акредитації, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звернутися до Управління соціального захисту населення та подати декларацію про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).

Подані документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня подання заяви. Рішення органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, можна оскаржити у позасудовому та судовому порядку.

У позасудовому порядку можна звернутися зі скаргою на дії чи бездіяльність місцевого органу соціального захисту до органу влади, якому він підпорядковується, зокрема:

- до керівництва районної держадміністрації чи виконавчого комітету міської ради;

- до обласного управління або департаменту соціального захисту; 

- керівництва обласної державної адміністрації.

Також зацікавлена особа має можливість захистити свої права у судовому порядку.

Для забезпечення та реалізації своїх прав та інтересів ви можете звернутися  до Відділу «Сахновщинське БПД» Первомайського місцевого центру з надання БВПД адресою: 64501,смтСахновщина , вул. Тарасів Шлях,68.

В телефонному режимі - (МТС) 0508457665,(05762) 3-11-04.

11/06/2020

Правила та обов’язки пішоходів, які збережуть життя.

Наразі все частіше почали говорити не лише про відповідальність водіїв на дорогах, але й про відповідальність пішоходів.

Правила та обов’язки пішоходів роз’яснює відділ «Сахновщинсоке БПД» Первомайського МЦ з надання БВПД.

Відповідно до п. 1. 10 Правил дорожнього руху, пішохід – це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу.

До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску. Правила, яких пішохід зобов’язаний дотримуватись, визначено розділом 4 Правил дорожнього руху «Обов’язки та права пішоходів», до яких відноситься:
Ø переважне право перетинання проїзної частини по позначених пішохідних переходах;
Ø при відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до краю проїзної частини на дільниці, де вона добре проглядається в обидві сторони;
Ø вимагати від державних та місцевих органів влади, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху;
Ø рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності – по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці у напрямку руху транспортних засобів;
Ø перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності – на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч;
Ø керуватися сигналами регулювальника та світлофора в місцях, де дорожній рух регулюється;
Ø не затримуватися і не зупинятися без необхідності на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці і залізничному переїзді;
Ø не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огородження;
Ø стримуватися від переходу проїзної частини при наближенні транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;
Ø не виходити на проїзну частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

У випадку, коли пішохід причетний до дорожньо-транспортної пригоди, він повинен подати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття поліцейських.

У темний час доби пішоходи повинні намагатися виділити себе на проїжджій частині: використовувати елементи, що повертають світло, прикріплені до одягу; дорожні робітники повинні використовувати одяг із спеціальної тканини, оброблений люмінесцентними барвниками.

Пішохід повинен дотримуватись правил дорожнього руху на рівні з іншими його учасниками. Останнім часом це правило є надто актуальним, адже недотримання пішоходами своїх обов’язків як учасника дорожнього руху є причиною значної кількості ДТП на дорогах України. Більше того – пішохід зобов’язаний пам’ятати, що порушення ним правил тягне за собою передбачену законом відповідальність, а вирішення питання щодо зменшення аварійності лежить у площині внесення змін у транспортну логістику міст, створення передумов для полегшення керування транспортними засобами для водіїв, створення інфраструктури для решти учасників дорожнього руху.

В разі необхідних додаткових роз’яснень або виникнення інших правових питань ви можете звернутись до відділу «Сахновщинське бюро правової допомоги» Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за телефоном (05762)31104 чи зателефонувати на безкоштовний номер 0-800-213-103.

20/05/2020

Порядок встановлення  факту родинних відносин.

Родинні відносини (споріднення) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Суд розглядає справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Заява фізичної особи про встановлення факту родинних відносин, подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

  • спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;
  • особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;
  • інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;
  • прокурор у порядку статей 56, 57 ЦПК України відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.

Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до ст. 1224 Цивільного Кодексу України усунений від права на спадкування.

Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, передбаченому підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». (420,40 грн. у 2020 році).

Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.

Згідно із ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

  • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  • докази, що підтверджують факт.

До заяви про встановлення факту родинних відносин можуть додаватися такі документи та докази:

  1. докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, Погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
  2. довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
  3. пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Важливо!

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. Тобто, рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.

В  разі,якщо Ви належите до однієї з вразливих категорій населення, які являються суб’єктами права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»,   відділом «Сахновщинське бюро правової допомоги»  може бути  надана правова допомога у складенні процесуального документу – заяви про встановлення факту родинних відносин.

В разі  необхідності отримання додаткових роз’яснень з цього питання чи інших правових питань Ви можете звернутись до відділу «Сахновщинське бюро правової допомоги» Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: вул. Тарасів Шлях,68, смтСахновщина, Харківської області, 64500 , тел. (05762)3-11-04, до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:м.Лозова, вул.Свято-Миколаївська,4, к.28, 31, тел. (05745)2-71-03, або за телефоном гарячої лінії 0800213103.

Начальник відділу «Сахновщинське БПД»

Людмила Клімова

13/05/2020

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ТА ЯК СЕБЕ СЛІД ПОВОДИТИ В ПЕРІОД КАРАНТИНУ

Постановою КМУ №255 було внесено зміни до постанови КМУ №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS–CoV-2».

В соцмережах «небайдужі» громадяни почали поширювати не лише інформацію з офіційних джерел щодо посилення заходів в період запровадження карантину, а й інші матеріали, які не мають під собою законного обґрунтування, тобто «фейки», які заполонили мережу Інтернет з неймовірною швидкістю.

Отже, детально роз'яснюємо про основні норми щодо умов карантину.

1) Де потрібно носити захисну маску чи респіратор і що таке «громадське місце»?

Поняття «громадське місце» (далі- ГМ) врегульовано ЗУ «Про попередження та вживання тютюнових виробів…» (ст. 1) та ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» (п. 5 ч. 3 ст. 13).

Згідно з першим Законом, ГМ – це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно , чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у т.ч. під‘їзди, підземні переходи, стадіони.

У другому Законі ГМ – це клуби, кінотеатри, стадіони.

Звертаємо увагу!!! Перелік громадських місць може бути розширено місцевою, сільською, селищною радою. Тож рекомендуємо громадянам одразу одягати маску/респіратор, як тільки Ви вийшли за поріг вашої квартири чи будинку.

2) Чи повинні магазини, банки, аптеки та інші установи забезпечувати громадян масками для індивідуального захисту?

Ні, магазини, банки, аптеки та інші установи не повинні забезпечувати відвідувачів засобами індивідуального захисту(маски, респіратори). В постанові КМУ №211 зазначено «за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно(тут акцентуємо вашу увагу – на тому, що вхід в зазначені заклади/установи відбувається за наявності у вас маски/респіратора, навіть пошитої самостійно), перебування в приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів (відстань між відвідувачами, обробка кошиків для продуктів харчування антисептичними засобами) ;

3) Можна вигулювати виключно собак чи інших домашніх тварин? Якщо я буду вигулювати домашню тварину в парку, сквері, тощо, оскільки я проживаю поряд із парком, чи можуть мене оштрафувати ?

Насамперед, під поняття «домашня тварина» підпадають «собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі» (ЗУ «Про захист тварин…»).

Дозволено вигулювати домашніх тварин біля дому, під’їзду громадянами у кількості-2 осіб та за наявності на обличчі маски/респіратора. Щодо скверів, парків та інших громадських місць- рекомендуємо утриматись від відвідування та вигулу домашніх улюбленців на період запровадження карантину, але як виняток, якщо ви все-таки проживаєте поряд із парком і інших місць для вигулу немає, то здійснювати вигул ви можете виключно 1 особою та не більше 2-разів на день.

4) Чи можна їхати на велосипеді, мопеді, мотоколесі, гідро скутері по парку та чи потрібно у такому випадку бути в масці?

У постанові КМУ № 211 про велосипеди нічого не сказано, тож сімейна прогулянка на велосипедах з дитиною теоретично можлива. За одним але — в парки, сквери і тому подібне не можна. З дитиною також не можна на дорогу. Тобто якщо хочете, можете покататись тротуарами. Також розглянумо ситуацію, що ви змушені добиратись велосипедом на роботу та з роботи додому, у такому випадку зробіть ксерокопію документів, які підтверджують ваше місце роботи та місця проживання.

5) Чи будуть отримувати штрафи люди похилого віку( саме 60-річного віку), які вийшли з будинку до магазину чи аптеки для самостійної купівлі продуктів чи ліків, або взагалі працюють, адже Кабміном озвучено саме перебування таких осіб дома, тобто самоізоляція на перід оголошення карантину, тобто до 24 квітня 2020 року.

У постанові КМУ № 211 зазначено, «що особами, які потребують самоізоляції, є:

особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури» .

Якщо розглядати осіб, які досягли 60-річного віку, вони можуть відвідувати аптеки та магазини, але виключно лише ті, які знаходяться на відстані 2-км від житла, в якому вони проживають. Стосовно штрафів, особи похилого віку, можуть отримати штраф у випадку 2-разового порушення умов самоізоляції.

Контроль за дотриманням режиму самоізоляції здійснюється працівниками Національної поліції та Національної гвардії, працівниками державних установ Міністерства охорони здоров’я епідеміологічного профілю, уповноваженими органами місцевого самоврядування посадовими особами, у тому числі з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг

Також наголошуємо про заборону відвідувати спортивні та дитячі майданчики, перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус ( права, паспорт, закордонний паспорт чи військовий квиток. Документи у додатку Дія теж підходять.)

Щодо прогулянок дітей, які не досягли 14-річного віку, рекомендуємо батькам, усиновлювачам, батькам-вихователям, прийомним батькам та іншим особам, які здійснюють догляд за дітьми та повнолітнім родичам дитини забезпечувати супровід дітей та відповідно перебувати в масках/респіраторах для індивідуального захисту.

Наголошуємо, що переміщення дорослих осіб по місту, в громадських місцях, по вулицях здійснюється у кількості не більше 2-осіб, окрім випадків супроводу дітей та службової необхідності.

Будьте уважні та зберігайте спокій. За можливості – залишайтесь вдома. У випадку необхідності залишити помешкання та вийти до магазину, аптеки, тощо –обов’язково одягайте маску та беріть з собою документи, які посвідчують вашу особу.

Куди звернутись під час карантину аби отримати детальну правову консультацію?

зверніться до Первомайського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги за номером телефону:
099-65-25-68-5

або (05745) 2-71-03, 2-71-04

з пн. по пт. з 08.00 до 17.00 год.

напишіть на нашу електронну пошту: pervomayskyy.kharkiv@legalaid.kh.ua.

Зателефонуйте на безкоштовний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103

Прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid та обговоріть її у нашому чаті – https://t.me/ualegalaidchat

Скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

23/04/2020

Надання  житлових субсидій  під час карантину

Під час карантину за споживачами комунальних послуг залишаються всі пільги і субсидії, які у них є. Ніхто не має права позбавити їх субсидії у випадку несвоєчасної, або неповної сплати за спожиті енергоносії

На державному рівні приймаються важливі рішення, спрямовані на підтримку українців під час карантину. На законодавчому рівні населенню було гарантовано безперебійне надання комунальних послуг та відтермінування штрафних санкції за їх невчасну оплату. Зараз Уряд здійснив ще один важливий крок у підтримці громадян в умовах карантину – спростив порядок надання житлової субсидії та запровадив додаткову компенсацію витрат на оплату комунальних послуг на час карантину.

На сайті Кабінету Міністрів України опубліковано постанову від 25.03.2020 № 247 «Про особливості надання житлових субсидій».

В період карантину всі погодяться, що споживання житлово-комунальних послуг збільшилося 

Логін: *

Пароль: *